Чому малюк плаче «без причини» і як заспокоїти зараз?

Батьки часто зізнаються: найважче в перші місяці життя дитини — це сльози. Здається, малюк плаче без жодної причини: нагодований, у сухому підгузку, поруч мама, а крик не припиняється. Чому так відбувається?

Насправді у немовляти завжди є причина для плачу, навіть якщо вона нам здається невидимою. Плач — це єдина мова новонародженого. Він не вміє сказати: «Мені страшно», «Я перевтомився» чи «Мені бракує тепла». І тому сигналізує найпотужнішим інструментом — голосом.

Перша поширена причина — фізіологічні незручності. У дитини може боліти животик через газики, може здаватися тісним одяг, або температура тіла коливається від спеки чи холоду. Малюк ще не здатен самостійно регулювати комфорт, тому покладається на нас.

Друга причина — емоційна. Дитина може відчувати тривогу, коли мама раптово зникає з поля зору, або напруження, якщо вдома занадто гучно. Навіть зміна світла чи різкий запах можуть бути для немовляти сильним подразником.

І третя причина, яка часто викликає найбільше нерозуміння — це потреба у близькості. Малюк може бути ситий і в сухому одязі, але йому важливо відчувати серцебиття мами, її тепло і запах. Для дитини перших місяців життя це не примха, а базова потреба виживання.

Як же заспокоїти зараз, коли плач вже розпочався? Є кілька універсальних прийомів. По-перше, тілесний контакт. Візьміть малюка на руки, покладіть його животиком на своє плече, обійміть. Дотик шкіра до шкіри має магічний ефект. По-друге, ритм. Дитина 9 місяців чула стукіт серця та ритм маминої ходьби. Тому заколисування, тихе погойдування, навіть рівномірне “ш-ш-ш” нагадують йому про безпечне середовище в утробі.

Ще один прийом — повторювані звуки. Білий шум, звук води чи навіть побутові шуми пилососа можуть швидко заспокоїти малюка. Вони приглушують зовнішні подразники і створюють знайоме тло.

У моїй практиці була мама, яка зізналася: вона боялася «розбалувати» дитину обіймами. Але коли ми розібралися, виявилося, що саме контакт допомагав зменшити крики. З часом вона зрозуміла: обійми не розбаловують, а дають відчуття безпеки, без якого дитина не може нормально розвиватися.

Іноді батьки кажуть: «Малюк плаче без причини». Насправді правильніше буде сказати: «Я ще не знаю, яку саме потребу він зараз виражає». З віком мама й тато вчаться розрізняти інтонації плачу — голодний він, втомлений чи просто хоче на руки.

Пам’ятайте: плач — не ворог. Це спосіб спілкування. Коли ми відповідаємо на нього чуйно і спокійно, дитина вчиться довіряти світу. І що більше цього тепла вона отримає в перший рік, то впевненішою і спокійнішою виросте.